Постхолецистектомічний синдром часто розвивається на тлі холелітіазу – утворення каменів у жовчному міхурі та наступною холецистектомії (видалення жовчного міхура у хірургії). За даними статистики холелітіаз зустрічається з частотою 10-20% серед пацієнтів старше 65 років. У 70-80% хворих захворювання протікає безсимптомно на початковій стадії. Після операції ПХЕС виникає у 5-40% пацієнтів.
Цікавий факт: Термін "Постхолецистектомічний синдром" вважається спірним. Замість нього рекомендується використовувати назву "Дисфункція сфінктера Одді".
Що таке постхолецистектомічний синдром
Постхолецистектомічний синдром – це клінічний стан, що проявляється спастичними болями, які виникають внаслідок спазмів гладкої мускулатури органів шлунково-кишкового тракту. Згідно класифікації виділяють функціональний, органічний ПХЕС. У першому випадку симптоматика виникає внаслідок порушень у роботі органів шлунково-кишкового тракту, у другому – симптоми з'являються внаслідок помилок при проведенні операції, що призводять до утворення рубців, ампутаційної невроми, розвитку післяопераційних спайкових процесів та хронічної фістули.
Постхолецистектомічний синдром: причини
Основна причина – порушення скорочувальної здатності сфінктера Одді, що призводить до погіршення відтоку жовчі та травного секрету (панкреатичний сік) в дванадцятипалу кишку. Основні патогенетичні механізми:
- Дискінезія – порушення відтоку жовчі.
- Дистонія – спазматичне скорочення гладкої мускулатури жовчовивідних шляхів.
- Дисфункція сфінктера дванадцятипалої кишки, що призводить до порушення прохідності жовчних проток.
Захворювання часто асоціюється з іншими недугами, наприклад, з дуоденітом – запальним процесом, який стосується слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Фактори ризику включають надмірну вагу, вік старше 40 років, стійкий метеоризм (здуття живота) в анамнезі. Згідно з однією з гіпотез ПХЕС – продовження розвитку хвороби, яка стала приводом для проведення холецистектомії.
Інша причина розвитку ПХЕС – сама операція. Зазвичай видалення міхура – природного сховища жовчі – не супроводжується важкими наслідками у вигляді функціональних порушень жовчовивідних шляхів. У нормі операція також не впливає на тиск усередині жовчних проток. У 10% хворих болючі відчуття з'являються внаслідок підвищення показників біліарного тиску жовчі у жовчних протоках, що зумовлено порушенням у роботі сфінктера Одді.
Одна з причин патології – підвищення чутливості до змін, що відбулися в роботі органів шлунково-кишкового тракту після операції з видалення жовчного міхура. У розвитку ПХЕС можуть брати участь такі фактори:
- Панкреатит в анамнезі.
- ГЕРХ (порушення в роботі сфінктера стравоходу) та гастроезофагеальний рефлюкс (зворотний закид вмісту шлунка в стравохід) в анамнезі.
- Конкременти у жовчних протоках.
Після операції з видалення міхура у деяких пацієнтів спостерігається діарея, спровокована надмірною концентрацією жовчних кислот у товстому кишечнику.
Постхолецистектомічний синдром: симптоми
ПХЕС проявляється хворобливими відчуттями та дискомфортом у ділянці живота. Основний симптом – фантомні болі такого ж характеру, як при холелітіазі до видалення жовчного міхура. Патологія проявляється ознаками диспепсичного розладу:
- Бурчання в животі.
- Відрижка та печія.
- Здуття живота.
- Запори чи діарея.
- Нудота та напади блювоти.
Симптоми патології неспецифічні. Для встановлення точного діагнозу потрібно проведення інструментального та лабораторного обстеження.
Постхолецистектомічний синдром: діагностика
Діагноз ПХЕС ставлять на підставі клінічної картини, даних анамнезу та результатів обстеження. Основний метод діагностики – ендоскопічне дослідження (холангіопанкреатографія). Лабораторні дослідження допомагають визначити рівень білірубіну, лужної фосфатази, ліпази та інших речовин.
Лікування постхолецистектомічного синдрому
Згідно протоколу медикаментозне лікування постхолецистектомічного синдрому проводиться з урахуванням симптомів та причин (типу дискінезії). При спазмі сфінктера призначають спазмолітичні препарати - Дуспаталін, Спазмомен, Діцетел. Якщо симптоматика обумовлена гіпотонією сфінктера, показаний прийом прокінетиків, які посилюють перистальтику. Лікар може призначити гепатопротектори – ліки, що підвищують стійкість печінки до патогенних факторів.
У разі неефективності консервативної терапії лікарські рекомендації можуть включати проведення операції – ендоскопічної сфінктеротомії, яка сприяє усуненню спазму та поновленню нормального відтоку жовчі.
ПХЕС: лікування по Болотову
Щоб лікувати ПХЕС без таблеток, використовують бальзам Болотова. В цьому випадку лікування ПХЕС спрямовано на нормалізацію роботи органів ШКТ, поліпшення травної функції, зміцнення імунітету, усунення ознак диспепсичного розладу. Засіб сприяє оновленню слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту, нормалізує продукцію шлункового соку, стимулює обмінні процеси в організмі. Регуляція функцій відбувається у природний спосіб – бальзам Болотова виготовляється з натуральних компонентів, серед яких протизапальні речовини, вітаміни, антиоксиданти, мікроелементи.
Постхолецистектомічний синдром: лікування народними засобами
Користь рецептів народної медицини не підтверджена дослідженнями. Збірники рецептів рекомендують відвари з лікарських рослин: квіток безсмертника, звіробою, насіння коріандру, м'яти, чистотілу, меліси. Відвари і настої на основі деревію, ромашки, розторопші, календули дійсно мають жовчогінну дію. Але вони можуть бути лише частиною терапії.
Дієта для PHES
Дієта будується на принципах дробового харчування – 5-6 прийомів їжі невеликими порціями. Такий режим харчування сприяє поліпшенню відтоку жовчі та запобіганню холестазу (підвищена концентрація в крові речовин, які в нормі виводяться разом із жовчю). У дієтичному раціоні зменшено кількість тваринних жирів до 70 грамів на добу. Страви подаються теплими. З меню виключають смажену їжу – олія використовується як заправка до готових страв. Корисні овочеві, молочні, круп'яні супи без додавання м'яса. Інші рекомендовані страви та продукти:
- Кисломолочні вироби зі зниженим вмістом жиру.
- Каші з добре розвареної рисової, вівсяної, гречаної крупи.
- Овочі, запечені чи приготовлені на пару.
- Яєчний паровий омлет.
- Некислі фрукти (груші, банани).
Пацієнтам рекомендується відмовитись від шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя.
Чим небезпечний ПХЕС
Постхолецистектомічний синдром небезпечний ускладненнями, серед яких загострення гастриту та панкреатиту, що протікають у хронічній формі, дуоденальна непрохідність (порушення транзиту вмісту шлунка у дванадцятипалій кишці), збільшення популяції патогенних бактерій у кишечнику та розвиток запального процесу, дуоденогастральний рефлюкс (зворотний закид їжі).
Профілактика ПХЕС за допомогою бальзаму Болотова
Регулярне вживання бальзаму Болотова захищає від розвитку холелітіазу. Компоненти засобу розчиняють конкременти, що є ефективною профілактикою жовчнокам'яної хвороби.
