Сечокам'яна хвороба (уролітіаз) — це утворення сечових конкрементів у нирках. Більшість таких фрагментів виходить разом із сечею самостійно, але їхнє просування може бути дуже болючим. У випадку каменів великого розміру може знадобитися операція з видалення фрагмента, оскільки він не може вийти природним шляхом і існує ризик закупорки сечоводу. Профілактика МКБ включає спеціальну дієту та регулярні курси Бальзаму Болотова.
Що таке сечокам'яна хвороба
У сечі безліч розчинених мінеральних речовин, зокрема солей. Коли їхній рівень надмірно високий, можуть утворюватися камені. Спочатку мінерали та солі осідають у нирках у вигляді "піску". Поступово з піску формуються більші фрагменти, звані камінням. Якщо людина не вживає заходів щодо запобігання каменеутворенню, такі конкременти поступово заповнюють внутрішні порожнисті камери нирки.
Ускладнення при сечокам'яній хворобі
У деяких людей каміння присутні у нирках і не викликають жодних складнощів, тобто не впливають на функціонал системи виділення. Іноді камінь починає "йти". Так кажуть, коли конкремент починає рух сечоводом у напрямку сечового міхура. Досить часто камінь потрапляє до сечового міхура і пізніше виходить із організму з сечею. В інших випадках фрагмент застрягає в тонкій трубці, що з'єднує нирку з сечовим міхуром, сечоводу. В цьому випадку наслідки сечокам'яної хвороби надзвичайно небезпечні. Камінь блокує відтік сечі з нирки та призводить до найсильнішого больового синдрому.
Види сечокам'яної хвороби
За типом каменів у нирках розрізняють кілька видів сечокам'яної хвороби:
- Кальцієві. На них припадає 80% усіх каменів у дорослих пацієнтів із сечокам'яною хворобою. Існує два типи кальцієвих каменів: оксалат і фосфат. Оксалат на сьогоднішній день залишається тим типом кальцієвих каменів, що найчастіше зустрічається. Причинами утворення такого каміння є порушення обміну речовин, неправильна дієта з високим вмістом солі.
- Камені із сечової кислоти. На них припадає близько 5-8% клінічних випадків МКБ. Сечова кислота утворюється внаслідок низки хімічних процесів. У сечі із підвищеною кислотністю кристали сечової кислоти погано розчиняються. Так утворюються сечокислі камені. Підвищити кислотність сечі можуть ожиріння, захворювання ШКТ, цукровий діабет. Підвищується кислотність сечі при високому вмісті тваринного білка в раціоні та дефіцит фруктів, овочів у дієті.
- Струвітні. На струвітний тип каменів припадає 10% клінічних випадків СКХ. Їхню появу в нирках лікарі пов'язують із хронічними інфекційними хворобами вивідних шляхів. Продукти життєдіяльності деяких бактерій знижують кислотність сечі, роблячи її лужною. У такій сечі легко формуються струвіти з магнію фосфату і амонію. Вони нерівні, великі, швидко зростаючі.
- Цистинові камені. На цей вид каміння припадає менше 1% всіх випадків. Цистин — це амінокислота, що надходить в організм з їжею. Якщо надлишки цистину не виводяться із сечею, діагностують рідкісне генетичне порушення метаболізму. Поява цистинових каменів часто відбувається у дитинстві.
Причини сечокам'яної хвороби
Камені утворюються у нирках із різних причин. Основні фактори каменеутворення:
- Висока концентрація сечі
Часто камені в нирках утворюються внаслідок постійного низького обсягу сечі, що призводить до підвищення концентрації солей та мінералів. Такий стан може бути викликаний зневодненням організму через серйозні фізичні навантаження, важку роботу, проживання в спекотному кліматі. Але найчастіше це відбувається через неправильний питний режим. Високу концентрацію сечі можна запідозрити за малим її об'ємом і темном кольором. Простими словами, в одиниці органічної рідини розчинено набагато більше мінералів і солей, ніж анатомічно передбачено для здорової людини. Якщо відновити баланс рідини в організмі, концентрація сечі падає, тобто правильний режим пиття є профілактикою каменеутворення.
- Дієта
Неправильний раціон часто стає причиною виникнення каміння. Якщо людина вживає велику кількість солоної, гострої їжі, порушується баланс натрію, калію та кальцію. Наслідками цього стають кальцієві конкременти у нирках. Адже велика кількість солі в сечі ускладнює виведення кальцію. Якщо знизити вміст солі в раціоні, знизиться рівень кальцію та ймовірність формування кальцієвого каміння.
Якщо в раціоні багато тваринного білка, підвищується рівень кислотності крові та сечі. Адже продуктом розпаду м'яса є сечова кислота, яка підвищує ризик каменеутворення та розвитку СКХ. Достатньо зменшити обсяги споживання червоного м'яса та курки, щоб знизити рівень кислоти в організмі.
- Хвороби ШКТ
Деякі хвороби кишківника викликають хронічну діарею. Через це відбувається зневоднення, а отже що підвищується концентрація солей у сечі. До таких недуг відносяться хвороба Крона, виразковий коліт, ентероколіт. А ще при запаленнях кишківника порушується всмоктування, через що збільшується кількість оксалатів у сечі.
- Зайва вага
Через підвищену масу тіла порушуються обмінні процеси, що підвищує ризик утворення каменів. Простими словами, кожен зайвий кілограм призводить до зміни кислотності сечі. А це сприятливі умови для каменеутворення.
- Хронічне захворювання
При деяких захворюваннях, наприклад, хворобах щитовидної залози, ризик утворення каміння підвищується. Також при ацидозі нирок в організмі накопичується кислота. Як результат, утворення кальцієвих фосфатних каменів. Деякі захворювання печінки, наприклад, гіпероксалурія, призводять до СКХ.
- Прийом ліків
Деякі ліки, а також добавки кальцію та вітаміну С змінюють кислотність крові та підвищують ризик утворення каменів.
- Сімейний анамнез
З більш високою ймовірністю СКХ розвинеться у людей з камінням у сімейному анамнезі, ніж у людини, яка веде такий самий спосіб життя, але без спадковості. Наприклад, якщо в одного з батьків є каміння у нирках, хвороба може розвинутися у дитини.
У кожному клінічному випадку важливо зрозуміти, що призвело до діагнозу, і призначити правильне лікування, яке запобігатиме подальшому каменеутворенню.
Симптоми сечокам'яної хвороби
"Тихе" каміння, що не викликає симптомів, часто виявляється при ультразвуковому обстеженні під час планового медичного огляду. В інших людей камені діагностуються, коли виникає раптовий біль під час проходження каменю.
Чим раніше розпочато лікування, тим швидше настане одужання чи ремісія. Звертайте увагу на перші ознаки сечокам'яної хвороби:
- кров у сечі;
- біль у животі або боці, болісне сечовипускання;
- іррадіюючий кинджальний або тупий біль у попереку, підребер'ї;
- нудота, блювота;
- зниження обсягу сечі;
- часті позиви до сечовипускання та неможливість сходити до туалету;
- лихоманка або озноб;
- каламутна сеча, що має різкий запах
Через анатомічні особливості симптоми більш виражені у чоловіків, ніж у жінок.
Методи діагностики сечокам'яної хвороби
Запідозрити захворювання лікар може за симптомами після розмови з пацієнтом його візуального огляду та збору анамнезу. Уточнююча діагностика сечокам'яної хвороби включає:
- аналізи крові та сечі;
- УЗД чи комп'ютерну томографію.
Лабораторні аналізи допомагають виявити чи виключити запальні процеси, оцінити хімічний склад сечі. Візуалізуючі тести допомагають лікарю визначити, наскільки великий камінь та місце його розташування.
Сечокам"яна хвороба: як лікувати вдома
Лікування залежить від типу каменю, його розмірів, тривалості симптомів. На вибір пропонуються різноманітні методи лікування. Важливо поговорити з лікарем про те, що буде найкращим у конкретному клінічному випадку. Часто каміння меншого розміру виходить самостійно. Цей процес може тривати кілька тижнів. Оперативного хірургічного втручання не потрібно, якщо біль терпимий, немає ознак інфекції, нирка не заблокована і камінь досить малий, щоб вийти самостійно без пошкодження сечоводу та інших відділів вивідної системи. Пацієнтам рекомендується пити достатню кількість рідини. При появі дискомфорту та болю рекомендовано прийом знеболювальних препаратів.
Великі камені вимагають лікування. Терапію визначає лікар залежно від розміру конкрементів, їхнього розташування, наявності інфекції або інших симптомів. Великі камені, за яких великий ризик закупорки, рекомендують видаляти хірургічно.
Медикаментозне лікування сечокам'яної хвороби
Сечокам'яна хвороба є багатофакторним захворюванням. Тому медикаментозна терапія призначається з урахуванням причин, які спровокували каменеутворення, а також симптомів, на які скаржиться пацієнт. Це можуть бути:
- нестероїдні протизапальні препарати;
- жарознижувальні та знеболювальні засоби;
- препарати, що змінюють склад сечі (що підвищують або знижують її кислотність);
- альфа-блокатори, які розслаблюють м'язи сечоводу, сприяють виведенню каменів із нирок.
Лікування сечокам'яної хвороби народними засобами
Лікування сечокам'яної хвороби рецептами народної медицини немає наукового обґрунтування. Однак багато пацієнтів вдаються до них. Народна медицина при сечокам'яній хворобі рекомендує прийом відварів трав споришу, хвоща, петрушки, мучниці та інших, що мають сечогінну та протизапальну дію. З обережністю слід займатися фітотерапією людям із будь-якими хронічними захворюваннями. Обов'язково варто порадитися з лікарем, перш ніж почати лікування сечокам'яної хвороби в домашніх умовах рецептами народної медицини
Лікування сечокам'яної хвороби по Болотову
Ефективним методом лікування та профілактики сечокам'яної хвороби є прийом Бальзаму Болотова курсами. Цей засіб допомагає зняти запалення видільної системи, а також нормалізує рівень рН сечі. Це, у свою чергу, забезпечує найкраще розчинення невеликих наявних каменів, а також є ефективною профілактикою відкладення солей кальцію.
Для отримання позитивного ефекту прийом Бальзама Болотова при сечокам'яних захворюваннях має тривати не менше 2 місяців. Щоб не захворіти сечокам'яною хворобою, достатньо пропивати Бальзам Болотова 2 рази на рік місячним курсом. Також цей засіб, чию ефективність підтверджено численними дослідженнями, схвалено МОЗ України як загальнозміцнюючий.
Дієта при сечокам'яній хворобі
Знизити ризик розвитку СКХ можна, якщо правильно харчуватися та пити достатньо рідини. Лікувальне харчування при сечокам'яній хворобі припускає відмову від продуктів із високим вмістом оксалатів. До них відносяться ревінь, арахіс, висівки, шпинат, соєві продукти. Рекомендується обмежити вживання кави та чаю, шоколаду, солі та тваринного білка.
Профілактика сечокам'яної хвороби нирок
Щоб зменшити ризик розвитку сечокам'яної хвороби, рекомендується пити багато рідини, вести здоровий спосіб життя, обмежити вживання тваринних білків. Вживайте двічі на рік місячним курсом Бальзам Болотова. Детальнішу інформацію з питань профілактики каменеутворення ви можете отримати у консультантів "Центру Болотова" за телефоном.
