Дуоденіт – це запалення стінок дванадцятипалої кишки (ДПК). Довжина її у дорослої людини дорівнює 30 см. Змішана зі шлунковим соком їжа (хімус) зі шлунка переміщається в ДПК, де поєднується з дуоденальним секретом. Його виділяють спеціальні залози, що беруть участь у травленні. Сюди ж надходять жовч та підшлункові ферменти. Під дією цих речовин і внаслідок скорочення м'язів кишки відбувається розщеплення хімусу. При запаленні слизової оболонки цей травний алгоритм порушується.
Важлива інформація: Менше 10% випадків дуоденіту посідає гострі стани, більш ніж 90% випадків захворювання переходять у хронічну форму. 80% хворих уперше – діти.
Дуоденіт: причини появи
Ще одна об'єктивна причина дуоденіту – бактеріальна інфекція, спричинена Helicobacter pylori. Кожен із цих факторів призводить до запалення слизової оболонки, появи ерозії, утворення рубців.
Класифікація
Хвороба буває гострої та хронічної форми:
Гостра стадія хвороби має свою класифікацію. Захворювання ділиться на катаральний вигляд, ерозивно-виразкову форму (часто зустрічається у дитини) та флегмонозний різновид.
Хронічний дуоденіт характеризується періодами загострення, після яких настає час ремісії. Хвороба може бути первинною або спричинена іншими захворюваннями:
Викликають первинну форму хвороби різні причини:
- неправильне харчування;
- інфекції;
- алергія;
- аутоімунні фактори;
- отруєння;
- психогенний фактор;
- генетична схильність.
Будь-яка з цих причин може призвести до розвитку хвороби. Якщо чинників кілька, ризики розвитку дуоденіту різко зростають.
Вторинний дуоденіт може з'явитися на тлі хвороб:
- шлунка (гастродуоденіт), кишечника, інших органів шлунково-кишкового тракту;
- серцевого м'яза та судинної системи.
Привести до розвитку захворювання також може променеве ураження та імунодефіцит.
Є ще одна важлива класифікація дуоденіту. Фахівці оцінюють локалізацію та поширеність ураження. За цими ознаками запалення буває:
- дифузним;
- обмеженим;
- проксимальним (бульбаш);
- дистальним;
- локальним.
За інтенсивністю ураження кишки дуоденіт буває 1-3 ступеня. За характером та глибиною ушкодження слизової оболонки захворювання класифікують так:
- поверхневе (запалення охоплює лише верхній шар слизової оболонки);
- дифузне ( запальні процеси залучена вся товща оболонки);
- атрофічна форма характеризується стоншенням слизової (ступінь атрофії буває від слабкої до вираженої).
Лікування при дуоденіті призначається, виходячи з форми, локалізації та ступеня тяжкості захворювання.
Дуоденіт: ознаки
Гострий дуоденіт за симптомами схожий на гастрит і гастроентерит. Пацієнти скаржаться на загальне нездужання, біль у животі, нудоту, загальну слабкість. Іноді спостерігається підвищення температури.
Локалізація болю при хронічному дуоденіті
При хронічній формі хвороби виявляються структурні зміни, у яких ушкоджуються залози ДПК. Вони перестають виділяти дуоденальний секрет, порушується процес травлення.
- Хронічний дуоденіт (у 80% випадків) найчастіше за ознаками схожий на виразкову хворобу. У цьому випадку пацієнти відчувають "голодний нічний" біль у верхній ділянці живота. Після прийому їжі симптоми згладжуються. Також вираженим проявом захворювання є кисла відрижка, запори, метеоризм.
- При "холециститній" та "панкреатній" формі хронічного дуоденіту пацієнтів непокоїть біль праворуч або ліворуч у ділянці підребер'я. Болі можуть набувати оперізуючого характеру. Симптомами цих форм патології може бути гіркота у роті, нудота, розлад стільця – від діареї до запору.
- При нервово-вегетативної формі хвороби пацієнти скаржаться на загальну слабкість через годину після прийому їжі, на пітливість та прискорене серцебиття, тремор та діарею.
- Змішаний хронічний дуоденіт проявляється симптомами кількох форм.
Лікування хронічного дуоденіту спрямоване не тільки на усунення симптомів, а й на зупинення патологічних процесів, зняття відновлення та відновлення функції дванадцятипалої кишки.
Дуоденіт: діагностика
Правильна діагностика форми та ступеня захворювання дозволяє призначити адекватне лікування та вилікувати патологію. Допомагають визначити стадію та локалізацію запалення виражені симптоми дуоденіту, збір анамнезу, бесіда з пацієнтом. Лікар методом пальпації уточнює болісну зону. Пацієнту рекомендується здати аналіз крові, пройти апаратну діагностику – УЗД та дуоденальне зондування. Обов'язково виконується рН-метр травного соку, копрограма. При підозрі на переродження клітин слизової оболонки виконується біопсія. З отриманих результатів ставиться діагноз і призначається лікування.
Як лікувати дуоденіт?
Залежно від причин, що спричинили розвиток хвороби, а також від симптомів, які турбують пацієнта, складається схема лікування. Відразу слід попередити, що воно буде тривалим. Важливо дотримуватись дієти та всіх рекомендацій лікаря, не пропускати прийом препаратів, переглянути спосіб життя. Тільки в цьому випадку можливе успішне лікування цього складного захворювання.
При гострому перебігу хвороби пацієнту пропонується госпіталізація. Підтримуюче лікування можна проводити в домашніх умовах.
Медикаментозне лікування дуоденіту
При дуоденіті обов'язково призначається медикаментозне лікування. Пацієнту прописуються:
- таблетки спазмолітичної дії, спрямовані на зниження болючого ефекту;
- обволікаючі засоби знижують негативний вплив агресивних середовищ на слизову оболонку;
- інгібітори протонної помпи нормалізують кислотно-лужний баланс шлунково-кишкового середовища;
- антибіотики призначають за інфекційної причини розвитку патології;
- ферменти для покращення процесів травлення;
- ліки для стимуляції моторики шлунка;
- вітамінно-мінеральний комплекс.
Медикаментозна терапія призначається виключно лікарем після повного обстеження пацієнта та постановки діагнозу.
Важливо: Ще раз підкреслимо, що терапія повинна бути комплексною і безперервною до повного лікування.
Як лікувати дуоденіт у домашніх умовах: Бальзам Болотова
Підтримання нормального рівня кислотності – обов'язкова умова успішного лікування більшості шлунково-кишкових захворювань. Якщо кислотність шлункового соку знижується, їжа не перетравлюється. Це негативно впливає на активність травних ферментів. Розвивається гастроезофагеальний рефлюкс. З іншого боку, пілоричний сфінктер не може повністю закритися. Кислий хімус переміщається в ДПК потоком і ушкоджує через високу кислотність слизову оболонку, викликаючи запалення. Тому так важливо відновити середовище в органах шлунково-кишкового тракту. І з цього погляду дієві ліки від дуоденіту – бальзам Болотова.
До його складу входять органічні та мінеральні речовини (ферментований сік червоного винограду, виноградний оцет, бурштинова та інші кислоти), що нормалізують кислотно-лужний баланс. Бурштинова кислота активізує процеси перетравлення, виноградний сік виводить токсини та шлаки. А комплекс кислот запускає процеси відновлення слизової оболонки.
Прийом засобу після їжі сприяє покращенню травлення, відновлюються шлункові та кишкові функції. Вже після кількох прийомів суттєво покращується стан хворого. Проте прийом бальзаму Болотова рекомендовано протягом усього лікувального курсу – до одужання, і навіть з профілактичною метою кілька разів на рік.
Дуоденіт: лікування народними засобами
Лікування дуоденіту народними засобами передбачає прийом киселів, картопляного та рисового відвару. Ці напої обволікають слизову оболонку, захищаючи її від негативного впливу. Підключіть фітотерапію - сік алое, відвари календули, насіння льону, плодів фенхелю, аптечної ромашки допоможуть підтримати здоров'я ШКТ. Лікування дуоденіту травами розглядається як додатковий, але ніяк не основний засіб. Важливо лікувати хворобу за схемою та засобами, які призначив пацієнту гастроентеролог.
Лікувальна дієта
Харчування при дуоденіті передбачає включення до раціону легкозасвоюваних продуктів – пісного червоного та білого м'яса, нежирної риби, приготованих на пару овочів, запечених фруктів, "вчорашнього" пшеничного хліба, кисломолочних продуктів. Розділіть добову норму на 4-5 прийомів. Порції мають бути невеликими. Їжте, повільно пережовуючи їжу.
Виключіть гостру, мариновану, копчену і солону їжу, консерви та ковбаси, томати та бобові, свіжу випічку, алкоголь, каву, будь-які інші продукти та напої, які можуть дратувати стінки шлунка та ДПК, викликати підвищену газоутворення.
Чим небезпечний дуоденіт?
Небезпека стану в тому, що відбувається стоншення стінок кишки, зростає ризик перфорації з подальшою внутрішньою кровотечею. Також патологічні процеси можуть спричинити утворення рубців і навіть переродження клітин в онкологію. Та й неприємна симптоматика істотно знижує якість життя.
Профілактика дуоденіту
Правильне харчування, помірно активний спосіб життя та відмова від шкідливих звичок – ось основні правила профілактики дуоденіту. При перших симптомах шлункових розладів чи збою краще звернутися до гастроентеролога.