Відкладення солей

Відкладення солей

14 квітня 2020

Чому виникає відкладення солей? Яке лікування та профілактика? Бальзам Болотова при відкладенні солей у суглобах.

ЧОМУ СОЛІ ВІДКЛАДАЮТЬСЯ НЕ ТАМ, ДЕ ПОТРІБНО?

Кальцій (сіль) – один із найважливіших елементів в організмі людини. У людині вагою 60 кг міститься близько 1 кг кальцію. При цьому без кальцію неможливе формування опорно-рухової системи, у нього ключова роль у формуванні системи згортання крові та у транспорті через клітинні мембрани. Без іонів кальцію неможливі скорочення м'язів та зміна форми клітин людини. Однак відкладення солей також і завдає шкоди організму.

Кальцій (сіль) – це елемент, який ілюструє принцип депо. Принцип депо означає, що речовина транспортується до якогось органу, в якому і залишається. Він міститься в організмі у трьох формах, які можуть переходити одна в одну: нерозчинна, розчинна та розчинена. Звичайно ж, найбільш важливою та безпосередньо приймаючою участь у роботі організму є розчинена форма цього елементу. Проте її запаси постійно поповнюються із двох інших форм. Зрозуміло, коли іонів кальцію стає занадто багато, вони можуть повертатися до депо. При цьому в розчиненій формі знаходиться лише близько 1% солей.

Основним депо нерозчинної форми кальцію є кісткова тканина, у ній нерозчинний фосфат цього елементу виконує опорну функцію. Тому обмін фосфору та кальцію, їх перетворення в організмі тісно взаємопов'язані. Як відкладення солей у кістках – остеосинтез, так і його розсмоктування – резорбція відбуваються постійно, регулюючи вміст іонів цього елементу у клітинах і міжклітинній рідині. Будь-які зміни цього співвідношення призводять до тяжких захворювань, таких як остеомаляція, рахіт або, навпаки, відкладення солей у суглобах.

КОРІНЬ ПРОБЛЕМИ – РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ КАЛЬЦІЮ

Така тонка, складна, динамічна система, як рух кальцію в організмі, вимагає так само тонкої і точної регуляції. Найменші збої та порушення у ній створюють величезні проблеми, наприклад, зі скороченням м'язів, такі як судоми та спазми, порушення згортання крові.

Кальцій надходить в організм із їжею та всмоктується у кишечнику. Після цього він, з'єднаний з органічними речовинами, надходить у окістя, де вводиться до складу кісткової тканини, а також частково залишається в плазмі крові та тканинній рідині, що заповнює міжклітинний простір. Поряд із натрієм кальцій – один найважливіших катіонів позаклітинної рідини. Його стабільний вміст у крові регулюється рядом гормонів, паратиреоїдний гормон, кальцитонін, кальцитріол стимулюють виведення кальцію з кісток у кров та збільшення його концентрації у плазмі. Кальцитріол - те, що раніше називали активною формою вітаміну Д. Він стимулює всмоктування кальцію в кишечнику, перехід його в кістки та зменшення виведення через нирки. Кальцитріол активізується при нестачі іонів цього елемента у плазмі крові. При його надлишку кальцитріол інактивується та надходження кальцію з їжі та з депо зменшується. 

Таким чином, у людини є потужні механізми, спрямовані на збільшення концентрації іонів кальцію в крові, але немає механізмів, спрямованих на зниження їх кількості. Тому відкладення солей і є такою частою проблемою багатьох.

РОЛЬ РН В ОБМІНІ КАЛЬЦІЯ

Розчинність кальцію (солей), його здатність перебувати у плазмі у формі іонів залежить від концентрації у ній іонів водню рН. Пов'язано це з тим, що максимальна розчинність у плазмі, здатність виконувати властиві йому фізіологічні функції відбувається лише у вузьких межах кислотності. 
Концентрація кальцію в плазмі та тканинній рідині у більшості ссавців, птахів та прісноводних риб підтримується в межах 1,1-1,3 ммоль/л. Саме ця фракція біологічно активна і перебуває у формі іонів.

Іон кальцію та парний йому іон фосфату присутні в плазмі крові в концентраціях, близьких до межі розчинності їхньої солі.

Тому при найменших порушеннях кислотності, особливо в лужний бік, кальцій починає переходити в нерозчинну форму, зв'язуючись із фосфатами та відкладатися у формі кристалів. Саме так і відбувається відкладення солей. 
І якщо кров, насичена цілим комплексом буферних систем, ще здатна підтримувати свій рН у дуже вузьких межах, то у місцях хронічних запалень ці механізми виснажуються.

Саме в таких місцях – зонах місцевого алкалозу, наприклад, внаслідок запалень, спостерігається кальцифікація – насичення кристалів фосфату кальцію у тканинах

Може вона спостерігатися і в нирках, наприклад, при формуванні фосфатного каміння. Роль кальцифікації – формування бар'єру, своєрідної стіни, що обмежує ділянку хронічного запалення. Не здатний впоратися з ним, організм відгороджується від такої ділянки.
Часто кальцифікація спостерігається при:

  • артритах, 

  • у туберкульозних осередках, 

  • навколо хронічних запалень у м'язах, наприклад, при трихінельозі.

Зрозуміло, орган, насичений нерозчинними солями, значно втрачає властиві йому функції. Особливо яскраво це проявляється на суглобах, що втрачають рухливість. Сильні болі, на жаль, також незмінний супутник подібних захворювань. 

ЯК ПЕРЕМОГТИ ВІДКЛАДЕННЯ СОЛЕЙ У СУГЛОБАХ?

Щоб уникнути відкладення солей у суглобах, легенях та м'язах, як бачимо, треба активно закисляти організм. Алкалоз крові та тканинної рідини дуже швидко призводить до найважчих проблем із кальцифікацією запалених суглобів. Тому дієта, що підтримує кислотність крові, недопущення появи хронічних запалень та алкалозів іншої природи важливий захід із профілактики відкладень солей у суглобах та нирках. 

Добре допомагає боротися з такими відкладеннями, перешкоджати їх появі та розчиняти вже існуючі регулярний, систематичний прийом Бальзаму Болотова. Органічні кислоти та інші біологічно активні сполуки, що входять до його складу, здатні нормалізувати кислотність рідин організму та розчинити відкладення солей. Купити Бальзам Болотова на офіційному сайті - це перший крок до здоров'я та довголіття! А для зняття больових симптомів та прискорення регенераційних процесів радимо придбати Гель Болотова «Здорові суглоби». 

Рекомендовані товари